Сплав по Дністру Одноклубників це вже щорічна традиція, тому вибравши вихідні, пакуємо наплічники, одягаємо жилети і помпуємо човни! Вихідні ми звичайно вибрали доречні: кілька днів до того дощило, всюди лунало штормове попередження. Саме через це чисельність сплавників різко знизилась до 10 чоловік. Та як виявилось ми таки щасливчики — саме завдяки дощам, що пройшли напередодні, течія була чудова і ми за два дні проплили триденний маршрут.

Стартували в с. Незвисько, туди доїхали маршрутним мікроавтобусом. Плавзасоби нас вже чекали. Погода обіцяла чудовий відпочинок, незважаючи на невтішні прогнози метеорологів. Водичка була досить брудною, але це не заважало нам вдосталь накупатись. З води споглядали раковецьку вежу.

Сплав це дійсно особливий відпочинок, тут можна ні про що не думати, просто насолоджуватися краєвидами, сонечком, прохолодною водицею. Нудьгувати не приходилось, наш екскурсовод та інструктор безперервно «розважав» розмовами «про вічне», завдяки ідеї T.zizi та фарбам olavin’а, розмальовували один одного (завдяки чому потім мали супер загар:), періодично не давали заснути веслувальникам, влаштовуючи плав-гонки.

Для економії часу обідали на плаву. Також першого дня зробили тільки одну екскурсію, а саме на три водоспади, що знаходяться поблизу с. Коланки. Десь через кілометр причалили до берегу і розбили табір. Часу мали вдосталь тому гарно повечеряли, посмажили шашлички, поспілкувалися. Зранку швидкий сніданок і знову за весла.

Та на другий день нас уже чекали сюрпризи. А саме екскурсії до джерела, печери монаха та водоспаду Дівочі Сльози поблизу Ниркова. Джуринський водоспад та Червоногрудський замок пропустили, знову ж для економії часу та і всі його уже бачили. Найбільше вразив водоспад поблизу с. Поточище, він всього пару метрів від води, на березі Дністра, ніби і не високий, але складається з трьох каскадів, які знаходяться дуже близько. Видовище незабутнє!

Так потроху ми і наближались до нашого кінцевого пункту – с. Городниця. Щоб не образити метеорологів, нас таки покропив дощ. Трохи розгулявся вітер, але це ще більше робило подорож захоплюючою та неодноманітною. Накінець причалили, розвантажили човни, дочекалися буса і прямо на Франківськ. Враження залишились на все життя і це завдяки хорошій компанії та нашому чудовому краю!