Івано-Франківськ хоч і невелике місто, але завдяки зусиллям певних людей і велоактивістів тут відчувається відносно активний рух громади — прихильників велосипеда як засобу транспорту і відпочинку. Велофорум-2010, організований Віктором Загребою (керівник проекту «Велокраїна») за сприяння Посольства США в Україні, був другою масштабною подією в нашому місті, присвяченою обговоренню велоінфраструктури. Форум тривав два дні, проводився у конференц-залі Парк-Готелю і мав досить насичену програму.

У суботу 16 жовтня, після вступного слова від організатора, учасники форуму прослухали виступ начальника комітету з фізкультури та спорту Івано-Франківського міськвиконкому Віталія Матешка, який сказав багато гарних слів про те, як у нашому місті люблять велосипедистів. При всій повазі до Віталія, більшість цих слів так і залишаться словами. І досить показовим є те, що на велофорум, присвячений насамперед питанням велоінфраструктури, прийшов спортивний начальник, а не представник управління транспорту. Це показало наступне. По-перше, більшість сьогоднішніх велоактивістів – спортсмени та любителі спорту, а не звичайні мешканці міста, які користуються велосипедом для щоденного пересування. По-друге, сама влада не розуміє, що робити із велосипедистами в місті.

Наступним виступив мер Долини Володимир Гаразд. Він описав своє бачення перспектив застосування велотранспорту для малих і середніх міст. У листопаді Долина чекає на приїзд голландського спеціаліста з проектування велоінфраструктури, таке рішення було логічно аргументоване відсутністю потрібного досвіду у вітчизняних фахівців з містобудування. Коротко виступ мера можна охарактеризувати словами «Ми ще нічого не зробили для велосипедистів, але маємо велике бажання і запрошуємо всіх до співпраці».

У цей же день з двома ґрунтовними презентаціями виступав Марчін Хила з м. Краків (Польща). Він є лідером давно існуючої, але досі офіційно не зареєстрованої організації велоактивістів «Miasta dla rowerów». Марчін описав, який спадок отримала Польща у 90-х роках після падіння комуністичного режиму. Велоінфраструктура була відсутня, більшість людей сприймали велосипед як засіб пересування для невдах, що неспроможні заробити на авто. Під тиском велоактивістів в окремих містах почали будувати та розмічати велодоріжки, ставити велопарковки тощо. Марчін розповідав, як велосипед став популярним серед творчої богеми та студентства Кракова, про особливості співпраці з органами влади, показував типові помилки при проектуванні та побудові доріжок.

Польський досвід був цікавий учасникам форуму, оскільки поляки починали практично з того ж, що ми сьогодні маємо в Україні, і добились серйозних успіхів. Сьогодні вони узгоджують маркування та розмітку із загальноєвропейськими стандартами. Деякі учаснику форуму самі користувались польською велоінфраструктурою, тому добре розуміли, про що йдеться мова.

Цікавою була презентація Рауля Гомеса з Севільї, велосипедної столиці Іспанії. Він розповів, як розвивали велоінфраструктуру цього міста в останні роки, наскільки важливим засобом пересування зараз став велосипед. Рауль пояснив принципи організації мережі велопрокату, розповів про організацію та методичне забезпечення велоактивізму, координацію діяльності велоорганізацій. Закінчив свій виступ запрошенням учасників українського велофоруму на аналогічний форум, що пройде в Іспанії наступної весни.

Марчін та Рауль були здивовані тим фактом, що в Україні активно підтримують розвиток велосипедного транспорту молоді люди, тоді як у їхніх країнах таким займаються переважно люди старше 45 років, що вже добились певного життєвого статусу і мають час на прояви своєї громадянської позиції.

Після доповіді Наталі Вертипорох про екологічний менеджмент у Стокгольмі та перегляду відео про велорух у США відбулося підбиття підсумків першого дня форуму. Закінчилась субота відпочинком у розважальних закладах нашого міста.

У другий день форуму (неділя) виступи мали більш прикладний характер. Доповідачі з різних українських міст описували свої реалії співпраці (або боротьби) з владою та автомобілістами.

Юрій Моклиця, начальник відділу туризму Луцького міськвиконкому та представник Асоціації велосипедистів Луцька, надав дуже корисну інформацію щодо роботи різних гілок влади, пояснив велосипедистам, хто з чиновників за що відповідає, до кого потрібно йти з пропозиціями та вимогами. Деякі положення його доповіді, зокрема, поради щодо співпраці з окремим відділами виконавчої влади на місцях, стали одкровенням для учасників форуму.

Наприкінці форуму виступ Юрія вдало доповнив керівник Івано-Франківського клубу екстремальних видів спорту «Адреналіновий стиль» Роман Ганжа. Він пояснив особливості роботи з владою у нашому місті, розповів, хто з можновладців підтримує велосипедистів, хто перешкоджає їм, а хто просто «вбиває» хороші справи своєю бездіяльністю.

Лідерство у велоактивізмі в нашій державі прогнозовано тримають кияни. Віктор Загреба, Ірина Бондаренко та Дмитро Александров з Асоціації велосипедистів Києва у своїх доповідях розповідали про історію співпраці, а точніше, боротьби із столичною влади, про досвід організації велоакцій, про пропозиції до правил дорожнього руху, які зараз вдосконалюються Державною автомобільною інспекцією.

Також виступали доповідачі зі Львова та Черкас, поділились своїми проблемами та успіхами гості з Харкова.

Дощова погода завадила проведенню запланованої велоекскурсії, замість неї учасники форуму провели дискусію. Загальний висновок можна сформулювати так: велосипед як вид транспорту поступово завойовує все більші позиції в Україні, попри супротив і байдужість влади та не-велосипедної громадськості. Учасники форуму дійшли до необхідності створення координаційного органу, що буде узгоджувати дії регіональних велоорганізацій та сприяти обміну досвідом.
Наша область була представлена на форумі Бурштином (клуб «Бостон Байк»), Надвірною, Яремче та Івано-Франківськом (клуби «Вело-Сталкер» та «Адреналіновий стиль»).